Творча проблема:
Роль домашніх завдань у формуванні в учнів інтересу до навчання
Спеціальні
дослідження показують, що проблема підвищення ефективності навчання може бути
успішно вирішена тільки за умови, якщо висока якість урочних занять буде
підкріплюватися добре організованою домашньою роботою учнів. Тим часом в
періодичних виданнях з'являються публікації, в яких розповідається про нібито
передовий досвід окремих учителів, які здійснюють навчання без домашніх
завдань, і ставиться питання про їх скасування, оскільки вони, на їхню думку,
не приносять ніякої користі і лише перевантажують учнів. Ці пропозиції найчастіше
грунтуються на педагогічній некомпетентності. Справа в тому, що як вже
зазначалося, пізнання йде не по прямій, а по спіралі, і що
кожне наступне звернення до вивчення одного й того ж матеріалу відкриває в
ньому нові грані і смислові відтінки, що, відповідно, вказує на необхідність
організації домашньої навчальної роботи . Далі, на уроках, як би добре вони не
проводилися, має місце концентроване запам'ятовування, і знання переводяться
лише в оперативну, короткочасну пам'ять. Щоб перевести їх в пам'ять
довготривалу, учням необхідно здійснити їх подальше повторення, тобто розосередити
засвоєння, що також вимагає організації їх домашньої навчальної роботи. Не менш
важливе значення має вона також для виховання учнів, оскільки сприяє формуванню
у них старанності, самостійності, служить засобом розумної і змістовної організації
позашкільного часу. Вказуючи на необхідність домашньої навчальної роботи, Н. К.
Крупська писала: “Уроки на будинок мають велике значення. Правильно організовані, вони сприяють до
самостійної роботи, виховують почуття відповідальності, допомагають оволодівати
знаннями, навичками”. Таким чином, домашня навчальна робота учнів є досить важливою складовою
частиною процесу навчання і виступає однією з істотних форм його організації. У
чому ж полягає її сутність? Домашня навчальна робота учнів полягає в
самостійному виконанні завдань учителя по повторенню і глибшому засвоєнню
матеріалу, що вивчається, і його застосуванню на практиці, розвитку
творчих здібностей та обдарувань і вдосконаленню навчальних умінь і навичок.
Як випливає з цього визначення, домашня робота з оволодіння досліджуваним
матеріалом характеризується двома основними ознаками - наявністю навчального
завдання, що дається вчителем, і самостійною роботою учнів з його виконання.
Домашні завдання
за своїм змістом містять у собі:
а) засвоєння
матеріалу, що вивчається за підручником;
б) виконання усних вправ (придумування прикладів на
досліджувані правила з мови, визначення ознак подільності чисел з математики,
заучування хронологічної таблиці з історії і т.д.);
в) виконання
письмових вправ з мов, математики, фізики та інших предметів;
г) виконання
творчих робіт з літератури та спецтехнології;
д) підготовку
доповідей по досліджуваному матеріалу;
е) проведення
спостережень з біології, географії , фізики;
ж) виконання
практичних і лабораторних робіт з фізики, хімії, біології та профільному предмету;
з) виготовлення
таблиць, діаграм, схем по досліджуваному матеріалу і т.д.
Поряд із
загальними для всіх учнів, нерідко даються індивідуальні домашні завдання. Вони розраховані
на подолання прогалин у знаннях учнів за окремих тем, на посилення тренувальних вправ
з вироблення практичних умінь і навичок. Крім того, даються завдання підвищеної складності
для добре успішних учнів з метою розвитку їх творчих здібностей і схильностей.
Суттєве значення має правильне дозування обсягу та ступеня
складності домашніх завдань, що попереджає перевантаження учнів. Зокрема, у старших класах тривалість виконання домашньої роботи не повинна
перевищувати 3,5 години.
2. Основні недоліки домашньої
навчальної роботи учнів.
Навчальна практика показує, що в домашньої навчальної роботи
учнів є істотні недоліки. По-перше, багато учнів при підготовці домашніх завдань за підручником зіштовхуються
на напівмеханічним читанням вивченого матеріалу, та не
вміють розчленовувати його на окремі суттєві частини і нездійснюють самоконтроль
за засвоєнням знань. По-друге, недоліком домашньої роботи багатьох учнів є невміння
організувати своій робочий час, відсутність твердо встановленого
режиму, пов'язаного з виконанням домашніх завдань. Це призводить до
поспішності в роботі і поверхневому засвоєнню матеріалу, що вивчається. По-третє,
виконання письмових завдань багатьма учнями здійснюється без попереднього засвоєння теоретичного матеріалу, на
якому базуються ці завдання. Внаслідок цього учні не тільки допускають істотні недоліки і
помилки в виконуваних завдання, але й не осмислюють того зв'язку, який існує між теоретичним матеріалом і
практичними вправами. Негативн опозначається і перевантаження учнів домашніми завданнями. Окремі
вчителі, прагнучи до того, щоб учні більше працювали з їх предмету, дають надто об'ємні або надмірно
ускладнені завдання. Але перевантаження нерідко обумовлюється не лише
великим об'ємом домашнього завдання, а й слабкою підготовкою учнів на уроці
до його виконання.
Вказані недоліки дозволяють зробити висновок про
необхідність підвищення якості урочних занять, раціоналізації обсягу домашньої
роботи учнів і більш пильної уваги вчителів до навчання їх техніці домашнього
навчання. Які ж
проблеми у цьому зв'язку постають перед навчальним закладом? Перша полягає в тому, щоб
і вчителі, і
учні добре обдумували систему тих правил і вимог, які пред'являються до
домашньої навчальної роботи. Друга належить довпровадженню цих правил в практику
виконання домашніх завдань учнями.
